— «Ти просто стала занадто дорослою, занадто мудрою. Ти перестала дивитися на мене з захватом, а вона мені це дала!».
Дівчата, ви коли-небудь чули таку маячню на свою адресу? Коли чоловік, з яким ви пройшли гуртожитки, перші копійки та всі сімейні кризи, раптом звинувачує вас у тому, що ви… подорослішали? Мій «ідеальний» шлюб розлетівся на шматки за одну добу. А все через СМС о п’ятій ранку та безглузду жовто-блакитну панамку від мобільного оператора.
Ми з Максимом були разом з моїх вісімнадцяти. Гітара під вікном, спільні дипломи та перший переїзд у порожню квартиру. До моїх 23-х у нас було все: житло, машина, його бізнес і трирічний син. Подруги зітхали: «Боже, Олено, як він тебе на руках носить!».
Але все змінилося на весіллі мого брата. Максим весь вечір наче шукав привід для сварки. Коли він заявив, що їде «до друзів», я лише спокійно кивнула. Він приповз «на веселі» о третій ночі й вирубився. А о п’ятій ранку на його телефон почали сипатися повідомлення.
«Ти як? Доїхав? Переживаю, ти був дуже п’яний…». Номер не підписаний, але тон зрозумілий. Я переписала номер, поклала телефон на місце і більше не заснула.
Операція «Детектив»
Вранці я взяла малого і поїхала до сестер на «нараду». Потрібен був план, щоб вирахувати дівчину. І тут я згадала: якраз тривала акція у Київстару — дарували стартові пакети та фірмовий мерч.
Я лечу в сервісний центр, купую ту саму жовто-блакитну панамку та пакет. Набираю номер:
— Доброго дня! Ви перемогли в акції, хочемо вручити вам подарунок! Куди під’їхати?
Дівчинка на іншому кінці — наївна душа — відразу продиктувала адресу. Коли ми приїхали, з під’їзду вийшла 18-річна студентка. Копія мене сім років тому — така ж щира усмішка. Поки ми «вручали» їй ту панамку, вона виклала все: де вчиться, що завтра їде до батьків на канікули… Хіба що про мого чоловіка не встигла розповісти.
Я дивилася на неї й розуміла: проблема не в цій малій, проблема в моєму «ідеальному».
— Нам треба фото для звіту, — посміхнулася я.
Я обійняла її за плечі, вона позувала в цій панамці… Клац! Фото готове.
Конверт із сюрпризом
Заїжджаю в «Кодак», друкую величезне фото 20х30. Кладу в конверт і їду додому. Максим саме вийшов із душу, пахнув парфумами й енергійно збирався кудись виходити. Я ж знала, що в малої — останній вечір перед від’їздом до батьків.
— Ти куди так поспішаєш? — запитала я, спостерігаючи, як він крутиться біля дзеркала.
— Та на СТО треба заїхати, щось машина барахлить, — кинув він, навіть не дивлячись мені в очі.
— Стривай, я тут фото принесла…
Він побачив конверт і навіть розцвів:
— О, це вже фото з весілля принесла? Давай гляну, — він весело простягнув руку, мабуть, очікуючи побачити там щасливих родичів та п’яного тамаду.
Він відкрив конверт. Секунда — і його обличчя з весело-заклопотаного стало попелястим. Руки затремтіли так, що знімок ледь не випав. На фото його дружина обіймала його коханку, яка сяяла в тій самій жовто-блакитній панамці.
Він упав на коліна прямо в коридорі й почав ридати.
— Олено, це… це не те! — завилив він. — Сексу не було, чесно! Ти просто стала занадто дорослою, занадто мудрою. Ти перестала дивитися на мене з захватом, а вона мені це дала! Розумієш? Вона просто дивиться на мене як на бога!
Те, що він верз про мою «мудрість», я вже не слухала. Всередині було порожньо і дуже холодно.
— Їдь до неї, — спокійно сказала я. — Вона ж чекає. Мабуть, теж хоче подивитися на тебе з захватом.
Я виставила його чемодани за двері. Від моменту прочитання першої СМС минула рівно доба. Найцікавіше, що родичі тоді звинуватили МЕНЕ! Мовляв, дурна, такого чоловіка вигнала, треба було пробачити заради дитини. Я мовчала всі ці роки. Ви перші, хто знає правду.
Справжня мудрість жінки не в тому, щоб терпіти, а в тому, щоб вчасно виставити чемодани за двері
Дівчата, а як би ви вчинили? Креативна помста чи тихе розлучення?
