Я не коханка, я кохана! Пастка ілюзій та реальна ціна утримання

— Я не коханка, я кохана! З коханками – просто сплять, коханих возять на море і водять в ресторани, а жінку хіба в лікарню водять!
— Ні, Наташка, ти просто утриманка!
— Ти знаєш, Юль, я б могла на тебе і образитися за такі слова, якби ти сама не була утриманка!

Дівчата голосно зареготали. Вони пили Просекко і їли полуницю на кухні у Наталі, за вікном мела хуртовина, вогники міста грайливо мерехтіли в снігах, на телевізорі грало відео з діджей-сетами під захід сонця, які на диво пасували ситуації.

Дівчата «обмивали» нову квартиру Наталі, їй її орендував Міша, її коханий – квартира в центрі міста з панорамними вікнами на парк і з затишною вуличкою з ресторанчиками поруч. А головне – в 5 хвилинах ходу від його власного дому. Тож він запросто забігав до неї на півгодинки, коли йшов ніби по хліб чи в яких побутових сімейних справах. Вони кохалися, він ніжно цілував її в шию і біг назад.

Квартира была ідеальна, в ній було облаштоване абсолютно усе – побутова техніка, вишукані меблі, дизайнерський інтер’єр. Наталка мала свою квартирку від бабусі, однокімнатну в глухому районі Солом’янки. Тож не довго думаючи – вона вирішила її продати. Квартира дешева, на щось особливе не вистачить, але врешті решт вона зможе щось купити собі сама, за свої, а не Мішині гроші.

Все ва-банк: Білизна за ціною нерухомості

Так і зробила – придбала шалено дорогу вишукану мереживну білизну, халат із справжнього шовку і сумочку. Того ж вечора замовила суші з подачею на великому кораблику, а в кондитерській замовила тістечка у вигляді вітрильників. Кондитери довго метикували, як їй зробити ці вітрильники, але гроші платила пристойні, тож і рішення неодмінно знайшлося. Просто посеред підлоги своєї квартири вона постелила блакитне простирадло, на яке поставила кораблик із суші і тістечка-вітрильники, на величезному екрані телевізора увімкнула відео з моря – неймовірно чітка картинка і дуже реалістичний звук класно створювали атмосферу моря. Вона планувала вечір романтики і планувала ніжно натякнути, що вже два місяці вони не їздили у відпустку десь на пляж.

«Коли ти розраховуєш лише на когось, ти віддаєш ключі від свого життя людині, яка може просто вийти з кімнати.»

Міша спізнився. І абсолютно не відреагував на атмосферу в кімнаті, яку вона так ретельно створювала. Здавалося він чи то засмучений, чи то злий. Наталка знала, що з цим робити – одразу повела його у спальню. І зрозуміла, він точно злий, це не було схоже на звичайні їхні ігри, це був тупо механічний секс. Наприкінець він смикнув її за руку, вчепився в бретельку і порвав нову білизну, яка коштувала тисячі доларів. Так само мовчки він чмокнув її в шию і пішов. Наталя пішла в залу, відкоркувала шампанське і почала їсти суші, їй було трохи шкода нової білизни, яку він не оцінив.

Вона ще тричі намагалася створити атмосферу, але він приходив, займався сексом і йшов назад. Майже мовчки.

— Юль, я не розумію, що не так – скаржилася вона подрузі, яку викликала до себе додому одразу після того, як він пішов. Юля з задоволенням розділяла з Наталею атмосферу, яку вона створила, їла тістечка і запивала їх шампанським.
— Наташ, а що він каже? В чому проблема? – запитала Юля
— А я не питала.
— Ну так спитай, може в людини проблеми, а тобі тільки секс на умі.
— Не секс, ти це знаєш. Я мушу давати йому те, що він від мене хоче!
— Але ти ж не коханка, ти кохана – саркастично сказала Юля.

Підозри утриманки

Коли наступного разу Міша прийшов, вона запитала, що у нього трапилося, можливо потрібна підтримка. У Міши від здивування аж очі полізли з орбіт, він навіть не одразу зумів приховати своє здивування.

— Проблеми вдома. Ти не винна.
— Так а що? Я ж бачу, що тобі погано?
— Дружина хвора, в неї онко. Завтра операція. Тож мене мабуть кілька днів не буде. Все. Не став дурних запитань, пішли – сказав Міша і пішов, на ходу роздягаючись, у спальню.

Міши не було тиждень. Потім він заскочив разок. Наталя намагалася якось натякнути, що в неї вже не лишилося грошей на побутові дрібнички. Він її не чув. Просто зайшов спальню, зробив свою справу, чмокнув в шию і пішов.

За кілька тижнів він був у неї всього двічі. Дав 5000 грн. Таких дрібних грошей він їй ніколи не лишав. Сказав, що вона мусить почекати, зараз інші пріоритети.

— Мішутка, привіт, мій хороший
— Не до цього. Давай одразу до справи

Фінал

Якось у п’ятницю увечері він зателефонував і попросив зустрітися в кафе. Наталю це одразу насторожило, дуже різка зміна поведінки. Але вона одяглася досить вишукано і звабливо і прийшла, навіть не спізнившись. А він уже чекав. Виглядав ще серйозніше ніж завжди.

Наташа сіла, офіціант їй подав стакан води, що насторожило ще більше

— Я продаю твою квартиру.

Наталя від здивування аж пирснула тією водою.
— Що? Чому? А Як? Я… я…
— Дружині необхідне специфічне лікування. Ми сім’єю переїжджаємо в Німеччину, ми хочемо бути поруч, ми їй потрібні
— А якже я? Ти ж казав, що любиш мене, а не її
— Не вигадуй! Ти так казала, а я мовчав.

— Я ніколи тобі такого не казав. І я точно не покину дружину в цей важкий момент. Вона була зі мною, коли я був ніщою. Коли в мене була одна стипендія і рвані шкарпетки. Вона завжди була поруч попри всі складнощі і ніколи не вимагала нічого навзаєм. А зараз буду поруч я. Я знайшов найкращого лікаря в дуже хорошій клініці. Їй дали дуже високі шанси на повне одужання. Тож ми переїжджаємо. Наступної суботи. Документи на продаж твоєї квартири я уже підписав, ти маєш виселитися до суботи.

— Ти… Ти… А куди ж мені переїжджати?
— Як куди, в тебе ж була своя квартирка. Так, трохи менша і не в такому районі. Але своя. Ти справишся.
— Але я її продала!
— Що? Навіщо? Ну принаймні в тебе є гроші на оренду житла
— Немає. Я купила ту білизну, щоб порадувати тебе

— Білизна за ціною квартири?!? Ти повна дура чи я сподіваюся це такий недоречний жарт
— Ні… я…я…
— Наталю, ти не можеш сподіватися, що хтось тебе постійно утримуватиме. Я міг не переїхати, я міг банально вмерти і що? Кожна людина має розраховувати на себе і я завжди тебе поважав за те, що ти маєш базові умови і здатна вижити сама, а ти виявляється дура
— Не говори так до мене!
— Добре. Прощай. В суботу вранці по ключі зайде мій юрист . А мені треба їхати, час везти дружину до лікарні.