— Танько, знову затор через тебе! Задню частину так рознесло, що й літак не облетить! Цілий день, мабуть, тарілки перед миттям вилизуєш!
Ця фраза викликала вибух гучного сміху. Таня заплющила очі, мріючи зникнути в просторі, аби лише не чути насмішок. Вона не могла пояснити, що їхній з мамою бюджет дозволяє харчуватися лише дешевими напівфабрикатами, а її схильність до повноти — це наслідок стресу та нічних змін. Вона працювала, щоб виконати обіцянку, дану батькові: здобути освіту і не залишати хвору маму. Це був її особистий шлях і спроба зрозуміти, як змінити своє життя на краще.
— Ну, питайте, — сказала Таня, коли колеги знову затиснули її в кутку.
— Тань, у нас завтра вечірка. Всі з парами. Ти прийдеш? Хоча… хто захоче зустрічатися з такою бочкою?
Регіт заглушив усе довкола. Таня вибігла на вулицю, де в сутінках за рестораном спробувала перевести подих. «Ех, тату, що ж робити? Якщо завтра я не прийду з хлопцем, вони мене живцем з’їдять».
Зустріч із «Невидимкою»
У кущах хтось кашлянув. Таня відступила, але з темряви вийшов чоловік років тридцяти. Він виглядав жахливо: брудне лахміття, скуйовджена борода, запах вулиці.
— Вибачте, якщо налякав, — промовив він. — Не можу бачити, коли жінки плачуть. Я тепер ніхто, невидимка. Рік тому я отямився в підвалі, нічого не пам’ятаючи. Навіть імені свого не знаю.
І тут Тані спала на думку божевільна ідея. Саме в такий момент приходить розуміння того, як змінити своє життя несподіваним рішенням.
— Знаєте, мене звати Таня. Може, ви мені допоможете? Я назву вас Антоном, як мого батька. Моя мама приведе вас до ладу, і ми підемо на вечірку разом. Ви допоможете мені, а я — вам.
— Це пригода, — Антон ледь помітно усміхнувся. — Мені подобається.
Перетворення, в яке важко повірити
Антон прибув до Тані ввечері. Мама, справжня фея-хрещена, дістала з шафи ідеально збережений костюм батька. Після гарячого душу, стрижки та гоління, якими керувала Таня, безхатько зник. Перед ними стояв високий, статний чоловік із вольовим підборіддям та глибоким поглядом.
На вечірку вони запізнилися навмисно. Коли Таня у своїй найкращій сукні увійшла в зал під руку з цим красенем, музика в ресторані ніби завмерла. Колеги-офіціанти застигли з відкритими ротами.
— Знайомтеся, це мій наречений, Антон, — спокійно сказала Таня. Вона відчула, що цей момент — це лише початок того, як змінити своє життя і змусити інших поважати себе.
Весь вечір Антон тримався бездоганно. Його манери були настільки природно вишуканими, що навіть начальник ресторану підійшов висловити повагу. Але справжній грім грянув пізніше.
Повернення справжнього «Я»
До ресторану зайшов постійний гість — власник великої мережі готелів. Побачивши Антона, він упустив келих:
— Олексію Павловичу? Ви живі?! Вас шукають по всій країні вже рік після тієї аварії!
Антон зблід, притиснувши руку до скроні. Спалах пам’яті був болючим: він згадав усе. Своє справжнє ім’я, свій бізнес і те, як його зрадили партнери, покинувши помирати на дорозі. Про такі психологічні аспекти пам’яті можна почитати на Вікіпедії.
«Справжній скарб часто схований під шаром бруду, а справжня краса — під шаром упереджень. Головне — мати сміливість подивитися глибше».
Через місяць до закладу під’їхав чорний лімузин. З нього вийшов Олексій — у дорогому костюмі, з букетом білих троянд, таких великих, що Таня ледь їх втримала. Він не забув ту, що побачила в ньому людину, коли він сам себе втратив. На сайті DearSelf ми віримо, що щирість — це ключ до всього. Таня більше не ховала очі. Вона знала: тепер вони будуть боротися разом, бо вона зрозуміла головне — як змінити своє життя, залишаючись людиною.
